«MERRY CHRISTMAS, J.CHRIST»: виклик суспільству з метою зламати стереотипи

В Харківському театрі імені Шевченка театр-студія «Арабески» представила оновлену версію сучасного сприйняття історії під режисерським керівництвом Світлани Олешко, яке було виражено у виставі «MERRY CHRISTMAS, J.CHRIST». Виставу поставлено на текст Сергія Жадана, який супроводжується музикою харківського гурту «Lюк» і, як повідомляють афіші, головна роль дісталась Superstar’у Михайлу Барбарі. Приємно, що основною глядацькою аудиторію була якраз молодь.

Рецензія на книгу Світлани Поваляєвої "Замість крові"

Роман "Замість крові" Світлани Поваляєвої - це роман, який варто рецензувати хоча б тому, що завдяки ньому воскресає в нашій свідомості та субкультура, від якої залишились самі спогади - хіпі. Роман виданий серією "Бібліотека журналу "Четвер", передмова написана Юрком Іздриком, де він зазначає, що до вдалих знахідок авторки належить психологічно переконливе вміння писати від імені чоловічого персонажа. І ще він пише, що це гарний роман під поганою назвою. Додам від себе: роман з відлякуючою обкладинкою.
Сюжетна лінія трохи незрозумілого кохання та позбавленого конкретної мети пересування героїв з однієї тусівки до іншої. Поваляєва пише про той Київ, яким він був на початку 90-х, про хлопчиків та дівчаток, які шукали свободу, любов та справжність, а знаходили залежність від алкоголю та наркотиків. Не дивлячись на те, що в книзі майже нема лірики чи романтики, а українська мова поєднується з постійним вживанням ненормативної лексики та сленгу, ця книга про болісно втрачене кохання та життя, яке зображено в постнаркотичних та алкогольних станах. А ще тут є жахливі сцени процесу вживання наркотиків, які слабка психіка навряд витримає.

Рецензія на книгу Ірен Роздобудько "Ескорт у смерть"

Рецензія на книгу Ірен Роздобудько "Ескорт у смерть"

Гостросюжетний роман "Ескорт у смерть" Ірен Роздобудько став лауреатом конкурсу "Коронація слова" в 2002 році. Дії розгортаються довкола новоспеченої фірми "Ескорт-сервіс", яка пропонує доволі незвичні для ока звичайних громадян послуги. "Ескорт-сервіс" пропонує респектабельним бізнесвумен супутників на вечірки, вистави та інші масові події, на які візит жінки на самоті буде сприйматися вульгарним.
Але якось цих "кавалерів-супроводників" починають знаходити після чергової "оренди" мертвими на вулицях міста. Всі вони біляві, мають блакитні очі, але знаходять їх з вирізаним пасмом волосся. Яким би дивним це не здавалось, але в сценарій цих "серійних" вбивств покладена історія нещасного кохання до білявого хлопця, якому через багато років доля віщує розслідувати серію вбивств в агенції "Ескорт-сервіс". Ці вбивства є своєрідною помстою, викликом людству, бо несуть за собою призначення стерти, знищити, припинити існування кохання.
Дана, володарка агенції, бачить, що її "працівники" ідуть з життя один за одним, тому вона не зупиняється, маючи в задумі оновлення кадрів. На тлі постійної боязні в "Ескорті", з'являється Орест - новий працівник, якого використовує як наживку Роман- білявий міліціонер, через якого утворилось це коло.

Рецензія на книгу Нелі Шейко-Медведєвої "Альфонс"

Рецензія на книгу Нелі Шейко-Медведєвої "Альфонс"

"Альфонс" Нелі Шейко-Медведєвої - це роман, який ховає в собі подарунок для читача, тобто ще одну історію, яка має повне право називатися романом. Як не дивно, але вся увага в цьому романі приділяється чоловічій статі, а все тому, що попереду на нас чекає епоха матріархату.
Лариса Мальована (або як далі стає відомими - Леся Дриб) - журналістка, яка випадково виводить на чисту воду бізнес власного чоловіка, такий собі бандитський бізнес! Маючи на нього компромат, завдяки ЗМІ вона намагається відкрити країні очі, але невчасно потрапляє в пазурі тих, хто працює на її чоловіка. Таки виривається з них!!! Ховаючись від шайки, Лариса знаходить своє минуле, від якого колись втекла, шукаючи заможного життя.
Не дивлячись на те, що чоловік Лариси тримає всю країну, завжди знаходяться люди, які їй допомагають. Ознайомившись з минулим Лариси, яке можна, і варто назвати "Леся Дриб" (справжнє ім'я теперішньої Лариси), читач дізнається про Юрка Калиновича. Саме Юрко і стає головним героєм роману, який ховається в "Альфонсі", та відкриває таємницю цієї назви.

Рецензія на альбом Абздольцу "Альбом"

Рецензія на альбом Абздольцу "Альбом"

Інструкція користування "Альбомом" Якщо Вам таки довелось побачити в музичних магазинах диск гурту "Абздольц", то хапайте його обома руками та міцно стискайте пальці рук, щоб, не дай Боже, він не вислизнув, бо за ним полюють "музичні маніяки". Дебютним витвором мистецтва розродились "Абздольци" на другому році життя. "Татусі" назвали його просто і лаконічно - "Альбом": і вигадувати не треба, і ім’я рідної дитини не забудеться. Якщо у Вас самих вже є дитина, то ховайте від неї цю платівку, адже цілком нормальним буде, якщо вона подумає, що "Альбом" є Вашим подарунком для неї. Може, вона і не знає, хто такий Чебурашка, але про Покемонів вона не знати не може. В середині "Альбому" ховається "Розмалюйка". Якщо Ви ще не забули як користуватися кольоровими олівцями, то "Розмалюйка" є другою причиною, заради якої варто заховати "Альбом" від власної дитини. А, якщо у Вас поки нема дітей... не заводьте їх раніше, ніж послухаєте "Альбом".

Рецензія на книгу Юстейна Ґордера "Помаранчева дівчинка"

Рецензія на книгу Юстейна Ґордера "Помаранчева дівчинка"

Роман «Помаранчева дівчинка» норвезького філософа та письменника Юстейна Ґордера - це спроба осягнути сенс життя очами дитини, яка ще не розділяє світ за наявністю цінностей. Книжка побудована як лист з минулого, але написаний в майбутнє. Це лист покійного батька своєму синові, який є відповіддю на запитання без відповіді.

Пройшло 11 років після смерті батька 15 річного Ґеорга. Він отримує листа від свого батька, що був написаний за його життя, листа, який є мандрівкою в минуле за майбутнім. Лист був захований всі ці 11 років в дитячій машині, яку батько перед смертю прохав не викидувати на смітник. За ці 11 років змінилось майже все: мати Ґеорга вже мала нового чоловіка та доньку, але сам Ґеорг не забував свого батька, не дивлячись на те, що в останнє він його бачив в 4 роки, але досі пам‘ятав басовитий голос батька, риси його обличчя. Читаючи цей лист, Ґеорг відчував ніби сам батько це розповідає. Але що ж було в тому листі?

Рецензія на книгу Ірени Карпи "Перламутрове порно (Супермаркет самотності)"

215 сторінок самотності. Чи все таки порно? Цього разу Ірена Карпа пропонує "Перламутрове порно (Супермаркет самотності)".
Не купуйтесь на слово "порно", про це в книзі не йдеться, а йдеться про те, що ми всі жертви двигуна прогресу, тобто тієї самої реклами, яка нас зомбує та навішує ярлики!
Єдине бажання лишитись на самоті, якої так мало і яку не купити, як те, що рекламують.
Тож, влаштовуємо ефект самотності та глибоко занурюємося в книгу.
Величезний вступ Андруховича, який [вступ] натякає на схожість з минулим романом "Фройд би плакав". Точніше, навіть не роман...а богдан ("Бо чому завжди Роман?!").